Криворучко, Сергій. Успіх в бізнесі. Від нуля до мільйонів. – К.: ЛАТ & К, 2018. – 464 с., іл.

401 РОЗДІЛ 4. ІНСТАЛЯЦІЙНА ФАЗА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Проте , форма IV оплати праці внаслідок значної часової відс - трочки ( один рік ) у виплаті персоналу частки прогнозованого при - бутку та відсутності , зі зрозумілих причин , повної гарантії отриман - ня компанією річного прибутку високого рівня , може бути розціне - на відповідним персоналом як невиправдано ризикована форма на - рахування заробітної плати ( недолік IV-1) та призвести до відмови погоджуватися на таку форму оплати праці . Крім того , через відсутність однозначної гарантії , що й у май - бутньому діяльність відповідних співробітників збереже свою прак - тичну цінність для бізнесу підприємця , форму IV нарахування заро - бітної плати як невиправдано ризиковану може розцінювати й бізнес - мен , оскільки це загрожує невиправдано високими витратами на за - робітну плату персоналу , що втратив свою значущість ( недолік IV-2). Виходячи з коротко розглянутих основних трьох переваг і двох недоліків окладно - дольової форми IV оплати праці , її практичне застосування доцільно рекомендувати як : – постійний зарплатний стандарт для особливо значущих співро - бітників , але тільки за умови неодноразової перевірки бізнесменом їхньої професійної надійності та , водночас , повної впевненості , що така професійна надійність збережеться й у віддаленій перспективі ; – тимчасовий зарплатний стандарт для особливо значущих спів - робітників на період вивчення ( перевірки ) бізнесменом їхньої про - фесійної надійності , але тільки за умови чіткого узгодження сторо - нами термінів , умов і перспектив дії цього стандарту . Тому при відсутності між сторонами ( бізнесменом і важливими співробітниками ) впевненості у взаємній професійній надійності , а також щодо вигоди й перспектив подальшого співробітництва , зас - тосування форми IV оплати праці треба вважати нераціональним через невиправдано високі ризики серйозних фінансових втрат для тієї чи іншої сторони . Форма V оплати праці – « оклад плюс бонус » . Оплата праці такої форми складається з чітко фіксованої ( сталої – constant ) окладної частини , що призначається підприємцем , і змінюваної ( змінної – variable ) бонусної частини , що залежить як від результатів діяльності конкретного співробітника , так і резуль - татів діяльності ( а отже , від можливостей ) компанії в цілому , тобто : ЗП = оклад (constant) + бонус (variable) = variable = constant. Форму V нарахування заробітної плати слід розглядати як компі - ляцію всіх чотирьох описаних вище форм оплати праці . Безумовно , частку кожної із названих форм (I, II, III і IV) у формі V оплати пра - ці кожен підприємець визначає індивідуально . Обране співвідно - шення всіх форм у компіляції позначається як на розмірі окладної